Ті, хто намагаються одержати статус біженця за допомогою гостьової візи, праві тільки в одному, - Канада дійсно приймає біженців і для цього дійсно краще бути на території Канади. Вся інша інформація про цю категорію, як правило, не відповідає дійсності.

Досить складна категорія еміграції. З території України потрапити в Канаду по цій категорії можуть одиниці. У рамках однієї статті неможливо охопити всі аспекти цієї категорії імміграції. Тому ми даємо тільки загальну інформацію про одержання статусу біженців у Канаді.

В 1951 році Канада підписала Женевську Конвенцію про статус біженців і Протокол цієї Конвенції (1967). Відповідно до цієї конвенції Канада приймає щороку від 20 000 до 30 000 біженців. Біженці діляться на тих, кому надає фінансову допомогу держава й на тих, кому надають фінансову допомогу приватні спонсори. Ця допомога, як правило, надається на період від 12 місяців до 36 місяців.

Канада приймає біженців по 3 підкатегоріях:

1.Aa?aiou a niioaaonoaee n Eiiaaioeae

Ця категорія включає біженців, які проживають за межами своєї країни.

Біженці по цій категорії мають серйозні причини думати, що у випадку їхнього повернення на батьківщину, їх очікують переслідування за наступних мотивах:

• расові переслідування;
• релігійні переслідування;
• політичні переслідування;
• національні переслідування:
• переслідування за членство в певних соціальних групах.

Біженці по цій категорії мають право претендувати на державну допомогу й можуть бути спонсоровані в приватному порядку.

2. Біженці, що претендують на притулок

Ця категорія включає біженців, які проживають за межами своєї країни.

На цю категорію можуть претендувати ті, хто серйозно постраждав у результаті

• громадянської війни;
• військових конфліктів;
• кричущих порушень прав людини.

Біженці по цій категорії повинні бути спонсоровні в приватному порядку або повинні мати відповідні матеріальні засоби для облаштованості своєї родини в Канаді.

3. Aa?aiou, i?aoaiao?uea ia yoio noaoon ec no?aiu i?i?eaaiey

Включає тих, хто міг би стати біженцем відповідно до Конвенції, але проживаючих як і раніше у своїй країні. Також до цієї категорії відносяться ті, кого позбавили волі й ті, кого позбавили:

• права на волю слова
• права на інакомислення
• права участі в професійних союзах

На цю категорію можуть претендувати тільки ті, хто проживає в країнах, перерахованих у таблиці. Жителі цих країн можуть подати заяву на цю категорію еміграції безпосередньо в консульський відділ Канади в країні постійного проживання Консульський відділ або місія

Країна проживання	Консульський відділ або місія
DR Congo	Abidjan, Cote d'Ivoire
Sudan	Cairo, Egypt
El Salvador	Guatemala City, Guatemala
Guatemala	Guatemala City, Guatemala
Colombia	Bogota, Colombia
Sierra Leone	Accra, Ghana

Як видно з наведеної таблиці, Україна не входить до числа країн, жителі яких можуть подати заяву на еміграцію зі своєї країни.

Біженці по цій категорії мають право претендувати на державну допомогу й можуть бути спонсоровані в приватному порядку.

Біженці в провінцію Квебек

Провінція Квебек має право відбирати біженців, що бажають проживати в цій провінції самостійно. Федеральний уряд стежить за тим, щоб біженці у Квебек також відповідали всім вимогам цієї категорії еміграції.

Категорії осіб, які не попадають під статус Біженців:

1. Особи, визнані біженцями іншої країни, у випадку, якщо вони можуть туди повернутися.
2. Особи, які уже один раз отримували статус біженців відповідно до Імміграційного законодавства Канади.
3. Особи, які прибули в Канаду з так званих "запропонованих країн". Це країни, куди біженці не можуть повернутися у зв'язку з тим, що в цих країнах не дотримуються їхнього права або існують гоніння по расових, національних або релігійних міркуваннях. У даний момент немає списку таких країн.
4. Особи, дані яких не відповідають існуючим критеріям.
5. Особи, які були засуджені за серйозні карні злочини, терористи, військові злочинці й ті, хто становлять небезпеку для канадських громадян або національних інтересів.

Процес біженства складається з декількох етапів:

1. Подача прохання про біженство.
   На цьому етапі заявник звертається до імміграційної влади Канади й повідомляє їм про свій намір просити біженство. Заявникові видається кілька анкет, які він повинен заповнити. В анкетах містяться питання, від відповідей на які залежить подальша доля заявника. Заповнювати всі ці форми треба, попередньо порадившись із фахівцями в області імміграційного права, тому що інформація, викладена в анкетах, залишиться в досьє заявника раз і назавжди, а будь-які зміни неминуче викличуть підозри й недовіру з боку імміграційних служб.
2. Попереднє інтерв'ю.
   На цьому етапі заявника викликають на інтерв'ю з імміграційним офіцером, що на підставі годинної бесіди із заявником виносить рішення про те, чи має дана людина право заявити на статус біженця. Звертаємо вашу увагу на те, що все сказане заявником на інтерв'ю, самим ретельним образом фіксується імміграційним офіцером. До інтерв'ю треба ретельно готуватися, пам'ятаючи про те, що сказане не зможе бути надалі змінено. Після успішного проходження інтерв'ю, заявникові видається імміграційний документ, що дозволяє одержувати безкоштовну медичну допомогу, матеріальну допомогу з боку держави, віддати дітей у школу, записатися на язикові курси й одержати дозвіл на роботу.
3. Подача Персональної Інформаційної Форми.
   У плині 28 днів після попереднього інтерв'ю заявник зобов'язаний підготувати й подати в імміграцію, так звану, Персональну Інформаційну Форму або ПіФ. ПіФ являє собою більше повну версію анкети, що заявник заповнював на першому етапі, крім того, у Піф повинна бути найдетальнішим образом викладена історія переслідувань, яким заявник піддавався на батьківщині. До Піф повинні бути прикладені всі можливі документи й матеріали, що підтверджують показання заявника.
4. Слухання.
   Через декілька місяців після подачі Піф заявника запрошують на слухання. Основною метою слухання є визначення відповідності обставин, викладених заявником у проханні про статус біженця, вимогам Закону про імміграцію й положенням про біженців (відповідно до Конвенції 1951р.), а також їхня відповідність істині. Справа заявника слухається членом Ради по справах біженців. При розгляді справи також може бути присутнім чиновник Міністерства імміграції, що виконує роль прокурора. Заявник може бути представлений своїм консультантом або адвокатом. Слухання може забрати тривалий час, від 3 до 7 годин при необхідності розгляд справи може бути перенесен на інший день. Рішення в справі може бути оголошене відразу, а може бути відкладене на кілька місяців.
5. Одержання статусу постійного жителя Канади.
   У випадку успішного проходження слухання заявник, визнаний біженцем, може відразу ж звертатися із проханням про надання йому статусу постійного жителя Канади. На цьому етапі відбувається перевірка благонадійності біженця (на відсутність кримінального минулого й зв'язків з розвідслужбами) і відповідності медичним вимогам, після чого виноситься остаточне рішення про видачу біженцеві й членам його родини канадської імміграційної візи.

Заявник на статус біженця має в Канаді ті ж пільги, що й постійні жителі Канади, за винятком права виїзду із країни до одержання позитивного рішення на слуханні. Заявники на статус біженця користуються безкоштовним медичним обслуговуванням (за винятком лікування зубів, очей і косметичної хірургії), мають право одержати дозвіл на роботу, вчиться на денному відділенні школи англійської або французької мови. У випадку якщо заявник на статус біженця не працює, він має право звернутися за матеріальною допомогою (велфером) і користуватися послугами продуктових банків.

Для багатьох потенційних іммігрантів, біженство є важливим кроком на шляху до професійної імміграції . Перебуваючи в Канаді на статусі біженця, людина має право подати заяву на професійну імміграцію, причому правила подачі й підрахунок балів у цьому випадку зовсім такі ж, як і для людей, що подають документи через кордон. Однак заявник, що знаходить у Канаді на статусі біженця, має певний ряд переваг: він краще володіє французькою або англійською мовою (не витративши на їхнє вивчення додаткових коштів), набирає додаткові бали за наявність робочого стажу в Канаді або навчання на денних курсах, має більш високий бал за мотивацію й знання країни.

Перевірка на благонадійність

Перевірка (тест) на благонадійність - так званий criminal and security check, складається із двох стадій:

• пасивна перевірка на підставі наданих довідок про відсутність судимостей
• активна перевірка заявника й членів його родини органами безпеки й внутрішніх справ Канади на предмет причетності до діяльності, що вважається протизаконної за канадським законодавством.

Перша (пасивна) стадія перевірки, що збігається по строках з періодом підготовки й подачі в посольство документів на імміграцію, містить у собі не тільки письмове підтвердження про відсутність судимостей, але й первинне декларування заявником що були (або не були) у минулому діянь, які позначені у формі заяви на імміграцію (IMM 0008), що заповнюється кожним заявником і повнолітнім членом його родини. Питаннями перевірочного характеру окреслюються наступні що мали (або не мали) місця в минулому діяння й (або) дії:

1. діюча або знята судимість за кримінально карні діяння в будь-якій країні;
2. звернення за гостьовою, іммігрантською візою або статусом біженця в Канаду в минулому;
3. одержання відмови в гостьовій, іммігрантській візі або в статусі біженця в Канаду або іншу країну;
4. одержання відмови у в'їзді або приписання покинути Канаду або будь-яку іншу країну;
5. участь в акціях по депортації цивільних осіб у мирний і (або) військовий час, причетність до військових злочинів або злочинів проти людства, таких як: навмисні вбивства, катування, поневолення, катування голодом й інші антигуманні акції, спрямовані проти цивільних осіб і військовополонених;
6. особисте або в групі планування, участь і пропаганда використання збройної боротьби й насильства як засобу досягнення яких-небудь політичних, релігійних або суспільних цілей;
7. утримання під вартою або тюремним ув'язненням.

При наявності одного або декількох фактів, що підпадають під вищевказані визначення, заявник зобов'язаний дати вичерпні пояснення на запитання. У випадку, якщо в процесі перевірки такого заявника розкриється недостовірна або невідповідна дійсності інформація, імміграційна влада найчастіше відмовляє заявникові в імміграційній візі, оскільки надання недостовірних даних такого характеру вважається серйозним правопорушенням.

Найбільші труднощі в тлумаченні перерахованих підстав викликають у деяких заявників пункти про судимості і зроблених у минулому кримінально карних діяннях (А), фактах тюремного ув'язнення (G). Закон Канади про Імміграцію 1978 року рекомендує вважати суспільно небезпечними особами тих заявників, які залучалися й засуджувалися за діяння, що вважаються кримінально карними по канадському законодавству, максимальною санкцією за які передбачене позбавлення волі від 10 років і більше. Судимість уважається не знятої, якщо після закінчення виконання покарання за вищевказані злочини пройшло менше п'яти років.

Друга (активна) стадія перевірки на благонадійність починається з моменту позитивного проходження заявником відбірної співбесіди. Точні процесуальні строки для цього етапу не встановлені. Як показує практика, ця процедура може займати до трьох місяців. І доти, поки заявник не одержить остаточну згоду, в'їзні документи йому не надаються.

Перевірка заявника на цій стадії йде по декількох каналах: по лінії Інтерполу - на предмет причетності до кримінально карних діянь заявника за рубежем, імміграційними й митними службами в питаннях можливих порушень митного й візового режиму, службами міністерств внутрішніх справ країн, де заявник проживав шість або більше місяців, по каналах міністерства внутрішніх справ країни нинішнього громадянства (вторинне звірення на предмет судимостей) і, нарешті, по лініях спецслужб. Головне, що цікавить служби безпеки Канади, - це можлива причетність заявника в сьогоденні або в минулому до діяльності, зв'язаної зі шпигунством або іншою діяльністю проти Канади (крім хокею).

Як показує наша практика, перевірка спецслужбами не є з ряду геть вихідною процедурою. У нашій практиці були випадки імміграції колишніх співробітників спецслужб СРСР. Особливих проблем таким заявникам їхнє минуле не доставляло, оскільки в їхній колишній роботі не стояло завдань діяльності проти нової прийомної батьківщини. Поряд з останніми, найбільший інтерес також викликають колишні військовослужбовці, співробітники посольств, повпредств і торгпредств своїх країн за рубежем, а також всі ті, хто по роду своєї професійної діяльності багато подорожував або жив в інших країнах.

У всіх випадках винесення незадовільної оцінки заявникові за результатами його перевірки або виникнення неясностей з його минулим звичайно призначається додаткова співбесіда. Якщо таке трапляється, ми наполегливо рекомендуємо прибігати до послуг професійних імміграційних адвокатів, знайомих з тонкощами й тлумаченням відповідних положень Закону про Імміграцію Канади й підзаконних актів.

На закінчення...

При ухваленні рішення про видачу статусу біженця, імміграційна влада бере до уваги дуже багато факторів й у тому числі думка незалежних міжнародних експертів. Відповідно до них, Україна зізнається останні роки демократичною державою. У зв'язку із цими шанси на одержання цього статусу в рядових громадян України дуже невеликі.

І все-таки ми не говоримо, що одержання цього статусу нереально. Просто, як у будь-якій категорії еміграції, для оцінки шансів претендента потрібно враховувати всю інформацію, що стосується конкретного заявника. Можливо, Ви є саме тією людиною, хто має всі шанси одержати цей статус.

Звернувшись до нас, Ви зможете одержати кваліфіковану консультацію по цій категорії еміграції.